СЦЕНАРІЙ СВЯТА
«АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ»
Підготувала
вчителька музики
Губинець С.Є.
Вступне слово вчителя.
Україна… Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку.над яким світять яскраві зорі. Це історія народу, що віками боровся за волю, за свою незалежність.
Цікавим в минулому було життя на Україні з його неповторними звичаями і обрядами, з співучими дівчатами і веселими парубками, які довгими зимовими вечорами збиралися на вечорниці – посиденьки. Вони переповідали різні легенди,повір,я, приказки. І це була свого роду школа, хоча і не все з її питань правдиве, але зернятками людського досвіду не можемо нехтувати і ми.
Хай сьогоднішнє свято відкриє перед вами, шановні гості, розум,мудрість, щедрість нашого талановитого народу!
З часів християнства 13 грудня, на Андрія, проводилися святкові вечорниці. Нагадаю, що апостол Андрій Первозванний вважається захисником і провісником людської долі. Незвідана наша доля. Багато в чому схожа й у кожного - своя. Кожному з нас хотілося б бодай краєчком ока зазирнути в майбутнє.
13 грудня. З цим днем плв,язана значна кількість різноманітних звичаїв, обрядів і повір,їв, а також угадування майбутньої долі,ворожіння. Отож, ласкаво запрошуємо на вечорниці.
Ведучий. Обійдіть весь світ безмірний
І скажіть,в якій країні
Так зберігся скарб безцінний,
Як у нас на Україні?
Просим всіх у нашу хату,
Превелику, пребагату.
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці!
(Святково прибрана світлиця. На столі – глечики, глиняні миски. Господиня сидить за столом.)
Господиня. Господи! Як згадаю, що коли це ми дівували, зачуєм, що де-небуть вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те тепер. Ось скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-йой- йой, куди це все поділося?
(В цей час на вулиці зібралися дівчата у вишитих сорочках, хустках на плечах, в кожної у руках якесь рукоділля).
Дівчина 1. Дівчата, у кого сьогодні збираємось на вечорниці?
2. Та тітка Олена запрошувала нас.
3. То ходімо до тітки Олени, розвесемо її хату. Ходімо.
(Заходять до хати)
4.Слава Богу в вашій хаті!
5.Добрий вечір, тітонько. Чи можна до вашої хати?
Господиня. Слава навіки. Заходьте, дівчата, сідайте. Зараз вареників наліпимо, може ще гості будуть.
1. Може й хлопці прийдуть? І Іван, га?
2. Може! А може й Роман?
3. Може!
4.А може й Панько? (Всі сміються
Господар – Пан Калита. Ось, жіночко, і дровця я тобі приніс, випікай скоріше калиту.
Господиня. Та почекай, ти бачиш, що люди до нас завітали, а ти ще не прибраний.
Господар. А що ж ти мені відразу не сказала? Доброго здоров,ячка (вклоняється). Радий бачити вас у своїй хаті. То ж випікай, жіночко, швидше калиту, Щоб вона вона у нас була, як сонце, красна.
Господиня.Та не вчи мене, любий, (пригортається до чоловіка) я вже вчена.
Господар. Та знаю, моя голубонько, що ти у мене господиня, яких пошукати. Це я так, як годиться, для порядку. (Обнімає її міцніше).
Господиня. Та що ти, люди дивляться.
Господар.Ну то й що? (сідають на лаву).А пам,ятаєш нашу молодість? Як ми на досвітках збиралися та пісні співали? А я таки красивим парубком був. На мене всі дівчата оком кидали (розгладжує вуса)
Господиня.Так, що красивий був – не заперечую, ти і зараз у мене, як сокіл
Господар. Що було, то травою поросло, в молодість стежка загублена.
Господиня.Та ні, мій голубе сизий. Молодість завжди зостанеться з нами, як мрія, як пісня. А пам,ятаєш, яких пісень ми співали, тепер таких не знають.
(Співають пісню «Через поле широкоє»)
Господиня. У мене ще й піч не розтоплена, а я сиджу та співаю.
Оленко, переклади полінця, поворожи собі.
Оленка.Ой, дівчата, мені так страшно, так страшно їх перекладати.
2. Не бійся, від долі нікуди не втечеш.
(Оленка перекладає: Вдівець, молодець, вдівець, молодець)
Господиня. От бачиш, доля до тебе милостива. Дано тобі вийти заміж за молодого хлопця.
( Розкладає вогонь у печі. Дівчата місять тісто на калиту)
Господар.Дивись, жінко,дрова у печі розкладай навхрест, на всі чотири сторони світу. Прикмета є така: коли випікають калиту, дрова обов,язково кладуть навхрест – це символ вічності руху.
Дівчина.Ой, дівчата, а як я вчора ворожила! Коли на дворі вже темно стало, вийшла я нібито до комори, а сама хутчіш на вулицю. Стала від воріт стовпці рахувати. Рахую собі: «Вдівець, молодець …». Раптом чую – хтось іде по вулиці. Я заховалась за кущем. Ну, думаю,раз не вдалося погадати, за кого заміж вийду, то хоч узнаю, як його зватимуть. І тільки – но перехожий порівнявся з кущем, я вискочила, та й питаю: «Дядьку, як вас звати?». А дядько з переляку аж присів. Треба було бачити як він тікав – швидше вітру, і дороги не вибирав.
4. То тобі знак такий, не бути тобі цього року в парі.
Господиня.Годі, дівчата, теревені розводити. Треба калиту місити.
5. Додамо до тіста яєць, меду, маку, аби наша калита смачною була.
6.Гори, вогонь, ясно, спечи нам калиту красну.
Щоб ми її кусали і горя не знали.
(Стук у двері. Заходить юрба дівчат)
7.Чи вдома господар дому. Чи ждали гостей? Пустіть на досвітки.
Господар.Дома, дома, заходьте, будьте ласкаві.
8. Добрий вечір! Із Калитою будьте здорові, із Калитою золотою і зі святим Андрієм.
Господиня. То ж раді вам! Роздягайтесь. У нас тепло, Онде як піч палає.
9. А ми вам святкові гостинці принесли- вареники зі сливами.
- Пироги.
-Гречану кашу з олією.
-Капусту.
- Кисіль, огірки.
10. А це вам, пані Калитинська хустка святкова.
Господиня.Дякую вам, любі. Хай вам святий Андрій щастя дає та женихів справних.
11. Спасибі вам, тітонько!
А цей пояс для вас, пане Калита.
Господар.Дякую вам красненько. Це для чого, щоб штани не спадали?
Господиня. А чи не пора нам калиту в піч саджати? (піходить до печі) Ой, у печі перепалила. Дівчата, хутенько наливайте води в глечик. Вода тут перший помічник. Поставте її на край печі і вона зайвий жар витягне. Вогонь і вода одне без одного не бувають і у природі, і у святах та обрядах.. (Несе до печі калиту на лопаті. Перед нею дівчина кропить дорогу калиті).
Дівчина 1. Водице – студенице, окропи калиті дорогу до печі від порога, від печі до стелі, щоб ми були гарні і веселі.
(Господиня саджає калиту в піч).
2. Сонце заходить, пора вже сім,я сіяти.
3. А що, дівчата, підем на вулицю борону сіяти?
4. Тоді благословляймося (тричі хрестяться).
Дівчата (всі). Сонце до заходу, а коноплі до сходу (приказують і виходять надвір).
Господар.Жінко, піду і я до дівчат, допоможу їм коноплі сіяти.
(Дівчата сіють насіння)
-Андрію, Андрію, насіннячко сію
Хотіла би м знати, з ким го буду жати.
-Спідницею волочу, бо заміж вийти хочу.
-Волочу, волочу, дізнатися хочу
З якого боку на хлопця чекати,
З ким маю весільний віночок узяти.
(Прислухаються, чи не загавкає десь собака)
Господар.Дівчата, позичте борони.
5. Борона у вівсі.
Хлопець.(визирає з-за рогу будинку) Щоб ви посивіли всі.
(Тікає, дівчата за ним з кулаками)
Господар. Ні, ні! Повиходьте заміж усі!
5. Щоб наші коноплі до небес сягали, щоб наші хлопці до нас повертали. Поздоровляю всіх вас зі святим Андрієм.
6. Поздоровляють одна одну, цілуються, хрестяться)
Господиня (до дівчат) Дівчата, померзли? Заходьте до хати. А сім,я, що зосталося, повкидайте у пазуху, щоб на той рік заміж вийти.
(Заходять всі до хати)
7. А тепер всіх прошу сісти, чарівних вареників будемо їсти (роздає всім вареники)
(Дівчата по черзі беруть вареники, надкушують)
- Умене вареник з сиром.
- Будеш з чоловіком жити у злагоді і мирі.
- А мій вареник з сіллю, що це означає?
- Будеш жити в достатку, не будеш несолоно їсти.
- А мій вареник з монетою.
- Багачкою будеш.
- У мене вареник з папірцем, на ньому щось написано. Іван.
- Так зватимуть твого чоловіка.
8. А я знаю одну ворожку із свічкою. Давайте погадаємо.
(Запалюють свічку, топиться віск, ллють його через ключик у миску з водою)
- Вощику свячений, на вогні топлений, через ключик ллю тя, покажи, молю тя, що ся стати має, що на ня чекає.
(Дівчата підходять, зливають віск, господиня розшифровує, що означає та чи інша фігурка : перстень, муз інструмент – весілля, пес – чекай на себе поговір, казан – буде старшою в сім,ї, дзвін – добра новина, шабля, гвинтівка – нареченого заберуть до війська )
Господар. Як там наша калита, Вже, мабуть, час її виймати.
(Іде до печі, виймає калиту, кладе на рушник)
8. Оце так калита! Пишна та пахуча!
9. Яка рум,яна, як сонце красна!
(Дівчата беруть калиту, передають з рук в руки, перев,язують червоною стрічкою)
10. Ось така наша калита!
Дівчата, щось наші хлопці забарилися. Поки їх немає, може візьмемось за рукоділля?
(Сідають на лавку, вишивають і співають)
Пісня «Вишиванка»
Дівчина 1.Колись було дуже цікаво на вечорницях. А мені якось сьогодні сумно. Що то за вечорниці без хлопців. Чи прийдуть вони сьогодні? А, може, побоялися, що ми їх заворожимо?
(Здалека чути пісню «Ой чий то кінь стоїть».Заходять хлопці).
Хлопець 1. Добрий вечір у вашій хаті. Чи пустите на вечорниці?
Господиня. І вам вечір добрий, парубки. Звичайно пустимо!. А чого це ви так запізнилися?
2. Та різні пригоди трапилися.
3. Ми з Юрком розібрали пліт у Романа Левицького. Жодного кілка вранці не знайде. Це йому за те, що не пускає Галю на вулицю.
4. А ми з Іваном ворота Степана Коваля кинули у річку.
5. А ми з Миколою моєму сусідові розкидали стіг сіна по городу, аж до вулиці посипали доріжку. Ото роботи завтра буде! А як він буде лаятись!
6. Та що там сіно! Мій батько розповідав, що коли він парубкував, то з хлопцями до ранку клуню розібрали у мого діда, за те, що не дозволяв своїй доньці – моїй мамі зустрічатись із ним.
Господиня. Ну і побешкетували ви добряче. Та проходьте вже, сідайте.
Господар. Е ні, жінко – голубонько, так легко ми парубків до дівчат не пустимо. Чи ти, бува, не забула, що на свято Калити хлопці повинні метке та влучне слово сказати, вдало пожартувати. Сама не раз мене срамила, сажею мастила.
Хлопці. А ми вам веселої заспіваємо.
Пісня «Якби я був полтавський соцький»
(Сідають поміж дівчат)
Хлопець 1. Чи сумували ви бз нас, дівчатонька, признавайтеся.
Дівчина 2. Ніхто і не збирався сумувати. Просто потанцювати не було з ким. А танцювати хочеться!
Хлопці. То ходімо, чого ж сидіти!
(Танцюють і співають коломийку «Ой піду я на Андрія» )
(Одному не вистачило пари)
Хлопець. Що ж, потанцюю з кочергою. (Бере кочергу і танцює круг неї навприсядки)
(Натанцювавшись, дівчата сідають на лави, а хлопці до них женихаються, заважають працювати)
Хлопець 9. Мені сьогодні дивний сон наснився.
1.Сон рябої кобили? Ти краще дай відповідь на запитання: Чому жінка створена з ребра Адама?
9. Та це ж єдина кісточка у людини, що не має мозку.
Дівчата. Ага, то ви так! Зараз ми вам відповімо.
Пісня – переспів « Ішов Гриць з вечорниць»
Хлопець 2 Тітко Олено, скажіть, а чи працьовиті наші дівчата, чи гарні з них будуть газдині?
Господиня. Так, хлопці, дівчата у нас роботящі, вмілі. Тому не треба вам шукати собі пару на іншому селі, а вибирати собі газдиню тут , у нас.
Ось яких вареників наварили дівчата, пригощайтеся!
(Пригощає пирогами, узваром)
Хлопці. ДякуЄмо, тітонько, дуже смачні у вас пироги, мабуть Галя ліпила?
Дівчина.(підходить до хлопця, подає йому пиріг, співає)
З,їж, Андрійку, пиріжечок,
Він дуже смачненький.
Бо у ньому всередині
Мачечок дрібненький.
(Андрій кусає, кривиться)
Андрій. Чи ти, дівко, зроду – віку пирогів не їла,
Що ти свої пироги клоччям начинила?!
Нехай тебе лихий знає з цими пирогами,
Ти би краще розкидала їх помежи псами.
(Сміються)
Господар.Ну, господине, весело в тебе сьогодні.
Хлопець 4. Дівчата, а нам погадаєте?
Дівчина.4. Але й хлопці, таке вигадали. Ні, хлопцям цього вечора не ворожать. Та для вас ми зараз знайдемо забаву. Прийшов час калиту піднести.
Всі. Сонце заходить, а калита сходить.
(Хлопці піднімають калиту, дівчата співають)
У небо,калита, у небо,
А ти, сонечко, піднімись,
Ти на нас подивись.
Ми калиту чіпляємо,
На місяць поглядаємо,
Свою долю – радість закликаємо.
Хлопець 5. Дозвольте мені бути паном Калитинським.
2. а мені, господине, дай –но коцюбу, я буду паном Коцюбинським.
- Добрий вечір, пане Коцюбинський.
- Добрий вечір, пане Калитинський.
- Куди їдете?
- Калиту кусати.
- А я буду по писку писати.
- А я вкушу!
- А я впишу!
- Ти писнеш, чи ні, а я на білому коні,
То й калита мені.(Кусає калиту)
Калитинський. Хто ще хоче калити?
Калита, калита, солодка така. Хто вкусить калити, тому всю зиму світити сонце буде, тому буде добро в домі.
Всі. І я, і я калити вкусити хочу.
(По черзі підходять, кусають калиту. Хто засміється,того Калитинський мазає квачем. Потім хлопець знімає калиту, дівчата роздають по шматочку запрошеним гостям свята)
Дівчата і хлопці. Ой, калита, калита, із чого ж ти вилита?
Я із жита вилита, та й сонцем налита
Для прекрасного цвіту по білому світу.
Щоб ви мене смакували і горя не знали.
Калита, калита солодка була,
А ми її з,їли – аж до сонця підлетіли.
Дівчина. Шановні господарі. Дякуємо вам за те, що прийняли нас на вечорниці.
Господиня. Спасибі й вам, що розвеселили нашу хату. Приходьте ще, не забувайте нашої оселі.
Хлопці і дівчата. Прийдемо!
Пісня « І в вас, і в нас хай буде гаразд»
1. Нехай ваша хата всім буде багата
І хлібом, і сіллю, й великим добром.
Хорошими дітьми й міцненьким здоров,ям,
І піснею, й сміхом, й родинним теплом.
Приспів :
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.
2.І ще вам бажаєм, щоб ви не хворіли,
Душею і серцем були молоді.
До рідного краю любов,ю горіли,
І користь приносили рідній землі.
Приспів
ДОДАТОК
Пісня – переспів «Ішов Гриць з вечорниць»
Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі.
Сидить гуска на воротях, вирячила очі.
Він до неї: гиля, гиля, вона й полетіла,
Якби не втік городами, була б Гриця з,їла.
У Латірці густо хати – вітер не повіє,
Сама мати ложки миє, бо донька не вміє.
Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,
Сидить сова на воротях, крутить головою.
Він, сердега, як побачив, та через городи.
Заплутався в бур,яни, та й наробив шкоди.
У Латірці нема дров, лиш самі поліна.
У Латірці такі дівки – хлопцям по коліна.
Ти гадаєш, дурний хлопче, що я тебе хочу.
Я такими парубками коноплі волочу.
Купив, купив черевики за цілого п,ятака,
Ой щоби я витинала щонеділі гопака.
Ой, у горах сніги впали, а я в капелюсі.
Який з мене газда буде, як я оженюся.
«Коли б я був полтавський соцький»
Коли б я був полтавський соцький
Багато б дечого зробив.
Зробив би так, аби жилося
Всім людям добре, напримір:
Поставив би я скрізь дерева
З медових пряників самих,
І ніжки з холодцю свинячі
Щоб з часником росли на них.
Замість лози росли б ковбаси,
А листя все було б – млинці.
Земля була б з самої каші,
Та з добрих свіжих потрохів.
( Під фонограму Ой кум до куми залицявся»)
«Ой піду я на Андрія»
-Ой піду я на Андрія, на Андрія файно,
На Андрія будуть хлопці Іван таМихайло.
-Ой дівчино, дівчинонько, яка ти , яка ти
За хлопцями зазираєш, не підметеш хати.
-Ой Василю, Василечку.Василю,Василю,
Я до тебе не говорю, не натягай шию.
-Ой кувала зозулечка, та й сіла на дубі
Були б ви дівчата файні,як мали б всі зуби.
-Ой кувала зозулечка в селі на Заріччю
Є у всіх нас файні зуби, ще і вам позичим.
-А ви хлопці гонорові,файно виводили
Все-дно ваше буде зверху,щоб ви не зробили.
«АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ»
Підготувала
вчителька музики
Губинець С.Є.
Вступне слово вчителя.
Україна… Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку.над яким світять яскраві зорі. Це історія народу, що віками боровся за волю, за свою незалежність.
Цікавим в минулому було життя на Україні з його неповторними звичаями і обрядами, з співучими дівчатами і веселими парубками, які довгими зимовими вечорами збиралися на вечорниці – посиденьки. Вони переповідали різні легенди,повір,я, приказки. І це була свого роду школа, хоча і не все з її питань правдиве, але зернятками людського досвіду не можемо нехтувати і ми.
Хай сьогоднішнє свято відкриє перед вами, шановні гості, розум,мудрість, щедрість нашого талановитого народу!
З часів християнства 13 грудня, на Андрія, проводилися святкові вечорниці. Нагадаю, що апостол Андрій Первозванний вважається захисником і провісником людської долі. Незвідана наша доля. Багато в чому схожа й у кожного - своя. Кожному з нас хотілося б бодай краєчком ока зазирнути в майбутнє.
13 грудня. З цим днем плв,язана значна кількість різноманітних звичаїв, обрядів і повір,їв, а також угадування майбутньої долі,ворожіння. Отож, ласкаво запрошуємо на вечорниці.
Ведучий. Обійдіть весь світ безмірний
І скажіть,в якій країні
Так зберігся скарб безцінний,
Як у нас на Україні?
Просим всіх у нашу хату,
Превелику, пребагату.
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці!
(Святково прибрана світлиця. На столі – глечики, глиняні миски. Господиня сидить за столом.)
Господиня. Господи! Як згадаю, що коли це ми дівували, зачуєм, що де-небуть вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те тепер. Ось скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-йой- йой, куди це все поділося?
(В цей час на вулиці зібралися дівчата у вишитих сорочках, хустках на плечах, в кожної у руках якесь рукоділля).
Дівчина 1. Дівчата, у кого сьогодні збираємось на вечорниці?
2. Та тітка Олена запрошувала нас.
3. То ходімо до тітки Олени, розвесемо її хату. Ходімо.
(Заходять до хати)
4.Слава Богу в вашій хаті!
5.Добрий вечір, тітонько. Чи можна до вашої хати?
Господиня. Слава навіки. Заходьте, дівчата, сідайте. Зараз вареників наліпимо, може ще гості будуть.
1. Може й хлопці прийдуть? І Іван, га?
2. Може! А може й Роман?
3. Може!
4.А може й Панько? (Всі сміються
Господар – Пан Калита. Ось, жіночко, і дровця я тобі приніс, випікай скоріше калиту.
Господиня. Та почекай, ти бачиш, що люди до нас завітали, а ти ще не прибраний.
Господар. А що ж ти мені відразу не сказала? Доброго здоров,ячка (вклоняється). Радий бачити вас у своїй хаті. То ж випікай, жіночко, швидше калиту, Щоб вона вона у нас була, як сонце, красна.
Господиня.Та не вчи мене, любий, (пригортається до чоловіка) я вже вчена.
Господар. Та знаю, моя голубонько, що ти у мене господиня, яких пошукати. Це я так, як годиться, для порядку. (Обнімає її міцніше).
Господиня. Та що ти, люди дивляться.
Господар.Ну то й що? (сідають на лаву).А пам,ятаєш нашу молодість? Як ми на досвітках збиралися та пісні співали? А я таки красивим парубком був. На мене всі дівчата оком кидали (розгладжує вуса)
Господиня.Так, що красивий був – не заперечую, ти і зараз у мене, як сокіл
Господар. Що було, то травою поросло, в молодість стежка загублена.
Господиня.Та ні, мій голубе сизий. Молодість завжди зостанеться з нами, як мрія, як пісня. А пам,ятаєш, яких пісень ми співали, тепер таких не знають.
(Співають пісню «Через поле широкоє»)
Господиня. У мене ще й піч не розтоплена, а я сиджу та співаю.
Оленко, переклади полінця, поворожи собі.
Оленка.Ой, дівчата, мені так страшно, так страшно їх перекладати.
2. Не бійся, від долі нікуди не втечеш.
(Оленка перекладає: Вдівець, молодець, вдівець, молодець)
Господиня. От бачиш, доля до тебе милостива. Дано тобі вийти заміж за молодого хлопця.
( Розкладає вогонь у печі. Дівчата місять тісто на калиту)
Господар.Дивись, жінко,дрова у печі розкладай навхрест, на всі чотири сторони світу. Прикмета є така: коли випікають калиту, дрова обов,язково кладуть навхрест – це символ вічності руху.
Дівчина.Ой, дівчата, а як я вчора ворожила! Коли на дворі вже темно стало, вийшла я нібито до комори, а сама хутчіш на вулицю. Стала від воріт стовпці рахувати. Рахую собі: «Вдівець, молодець …». Раптом чую – хтось іде по вулиці. Я заховалась за кущем. Ну, думаю,раз не вдалося погадати, за кого заміж вийду, то хоч узнаю, як його зватимуть. І тільки – но перехожий порівнявся з кущем, я вискочила, та й питаю: «Дядьку, як вас звати?». А дядько з переляку аж присів. Треба було бачити як він тікав – швидше вітру, і дороги не вибирав.
4. То тобі знак такий, не бути тобі цього року в парі.
Господиня.Годі, дівчата, теревені розводити. Треба калиту місити.
5. Додамо до тіста яєць, меду, маку, аби наша калита смачною була.
6.Гори, вогонь, ясно, спечи нам калиту красну.
Щоб ми її кусали і горя не знали.
(Стук у двері. Заходить юрба дівчат)
7.Чи вдома господар дому. Чи ждали гостей? Пустіть на досвітки.
Господар.Дома, дома, заходьте, будьте ласкаві.
8. Добрий вечір! Із Калитою будьте здорові, із Калитою золотою і зі святим Андрієм.
Господиня. То ж раді вам! Роздягайтесь. У нас тепло, Онде як піч палає.
9. А ми вам святкові гостинці принесли- вареники зі сливами.
- Пироги.
-Гречану кашу з олією.
-Капусту.
- Кисіль, огірки.
10. А це вам, пані Калитинська хустка святкова.
Господиня.Дякую вам, любі. Хай вам святий Андрій щастя дає та женихів справних.
11. Спасибі вам, тітонько!
А цей пояс для вас, пане Калита.
Господар.Дякую вам красненько. Це для чого, щоб штани не спадали?
Господиня. А чи не пора нам калиту в піч саджати? (піходить до печі) Ой, у печі перепалила. Дівчата, хутенько наливайте води в глечик. Вода тут перший помічник. Поставте її на край печі і вона зайвий жар витягне. Вогонь і вода одне без одного не бувають і у природі, і у святах та обрядах.. (Несе до печі калиту на лопаті. Перед нею дівчина кропить дорогу калиті).
Дівчина 1. Водице – студенице, окропи калиті дорогу до печі від порога, від печі до стелі, щоб ми були гарні і веселі.
(Господиня саджає калиту в піч).
2. Сонце заходить, пора вже сім,я сіяти.
3. А що, дівчата, підем на вулицю борону сіяти?
4. Тоді благословляймося (тричі хрестяться).
Дівчата (всі). Сонце до заходу, а коноплі до сходу (приказують і виходять надвір).
Господар.Жінко, піду і я до дівчат, допоможу їм коноплі сіяти.
(Дівчата сіють насіння)
-Андрію, Андрію, насіннячко сію
Хотіла би м знати, з ким го буду жати.
-Спідницею волочу, бо заміж вийти хочу.
-Волочу, волочу, дізнатися хочу
З якого боку на хлопця чекати,
З ким маю весільний віночок узяти.
(Прислухаються, чи не загавкає десь собака)
Господар.Дівчата, позичте борони.
5. Борона у вівсі.
Хлопець.(визирає з-за рогу будинку) Щоб ви посивіли всі.
(Тікає, дівчата за ним з кулаками)
Господар. Ні, ні! Повиходьте заміж усі!
5. Щоб наші коноплі до небес сягали, щоб наші хлопці до нас повертали. Поздоровляю всіх вас зі святим Андрієм.
6. Поздоровляють одна одну, цілуються, хрестяться)
Господиня (до дівчат) Дівчата, померзли? Заходьте до хати. А сім,я, що зосталося, повкидайте у пазуху, щоб на той рік заміж вийти.
(Заходять всі до хати)
7. А тепер всіх прошу сісти, чарівних вареників будемо їсти (роздає всім вареники)
(Дівчата по черзі беруть вареники, надкушують)
- Умене вареник з сиром.
- Будеш з чоловіком жити у злагоді і мирі.
- А мій вареник з сіллю, що це означає?
- Будеш жити в достатку, не будеш несолоно їсти.
- А мій вареник з монетою.
- Багачкою будеш.
- У мене вареник з папірцем, на ньому щось написано. Іван.
- Так зватимуть твого чоловіка.
8. А я знаю одну ворожку із свічкою. Давайте погадаємо.
(Запалюють свічку, топиться віск, ллють його через ключик у миску з водою)
- Вощику свячений, на вогні топлений, через ключик ллю тя, покажи, молю тя, що ся стати має, що на ня чекає.
(Дівчата підходять, зливають віск, господиня розшифровує, що означає та чи інша фігурка : перстень, муз інструмент – весілля, пес – чекай на себе поговір, казан – буде старшою в сім,ї, дзвін – добра новина, шабля, гвинтівка – нареченого заберуть до війська )
Господар. Як там наша калита, Вже, мабуть, час її виймати.
(Іде до печі, виймає калиту, кладе на рушник)
8. Оце так калита! Пишна та пахуча!
9. Яка рум,яна, як сонце красна!
(Дівчата беруть калиту, передають з рук в руки, перев,язують червоною стрічкою)
10. Ось така наша калита!
Дівчата, щось наші хлопці забарилися. Поки їх немає, може візьмемось за рукоділля?
(Сідають на лавку, вишивають і співають)
Пісня «Вишиванка»
Дівчина 1.Колись було дуже цікаво на вечорницях. А мені якось сьогодні сумно. Що то за вечорниці без хлопців. Чи прийдуть вони сьогодні? А, може, побоялися, що ми їх заворожимо?
(Здалека чути пісню «Ой чий то кінь стоїть».Заходять хлопці).
Хлопець 1. Добрий вечір у вашій хаті. Чи пустите на вечорниці?
Господиня. І вам вечір добрий, парубки. Звичайно пустимо!. А чого це ви так запізнилися?
2. Та різні пригоди трапилися.
3. Ми з Юрком розібрали пліт у Романа Левицького. Жодного кілка вранці не знайде. Це йому за те, що не пускає Галю на вулицю.
4. А ми з Іваном ворота Степана Коваля кинули у річку.
5. А ми з Миколою моєму сусідові розкидали стіг сіна по городу, аж до вулиці посипали доріжку. Ото роботи завтра буде! А як він буде лаятись!
6. Та що там сіно! Мій батько розповідав, що коли він парубкував, то з хлопцями до ранку клуню розібрали у мого діда, за те, що не дозволяв своїй доньці – моїй мамі зустрічатись із ним.
Господиня. Ну і побешкетували ви добряче. Та проходьте вже, сідайте.
Господар. Е ні, жінко – голубонько, так легко ми парубків до дівчат не пустимо. Чи ти, бува, не забула, що на свято Калити хлопці повинні метке та влучне слово сказати, вдало пожартувати. Сама не раз мене срамила, сажею мастила.
Хлопці. А ми вам веселої заспіваємо.
Пісня «Якби я був полтавський соцький»
(Сідають поміж дівчат)
Хлопець 1. Чи сумували ви бз нас, дівчатонька, признавайтеся.
Дівчина 2. Ніхто і не збирався сумувати. Просто потанцювати не було з ким. А танцювати хочеться!
Хлопці. То ходімо, чого ж сидіти!
(Танцюють і співають коломийку «Ой піду я на Андрія» )
(Одному не вистачило пари)
Хлопець. Що ж, потанцюю з кочергою. (Бере кочергу і танцює круг неї навприсядки)
(Натанцювавшись, дівчата сідають на лави, а хлопці до них женихаються, заважають працювати)
Хлопець 9. Мені сьогодні дивний сон наснився.
1.Сон рябої кобили? Ти краще дай відповідь на запитання: Чому жінка створена з ребра Адама?
9. Та це ж єдина кісточка у людини, що не має мозку.
Дівчата. Ага, то ви так! Зараз ми вам відповімо.
Пісня – переспів « Ішов Гриць з вечорниць»
Хлопець 2 Тітко Олено, скажіть, а чи працьовиті наші дівчата, чи гарні з них будуть газдині?
Господиня. Так, хлопці, дівчата у нас роботящі, вмілі. Тому не треба вам шукати собі пару на іншому селі, а вибирати собі газдиню тут , у нас.
Ось яких вареників наварили дівчата, пригощайтеся!
(Пригощає пирогами, узваром)
Хлопці. ДякуЄмо, тітонько, дуже смачні у вас пироги, мабуть Галя ліпила?
Дівчина.(підходить до хлопця, подає йому пиріг, співає)
З,їж, Андрійку, пиріжечок,
Він дуже смачненький.
Бо у ньому всередині
Мачечок дрібненький.
(Андрій кусає, кривиться)
Андрій. Чи ти, дівко, зроду – віку пирогів не їла,
Що ти свої пироги клоччям начинила?!
Нехай тебе лихий знає з цими пирогами,
Ти би краще розкидала їх помежи псами.
(Сміються)
Господар.Ну, господине, весело в тебе сьогодні.
Хлопець 4. Дівчата, а нам погадаєте?
Дівчина.4. Але й хлопці, таке вигадали. Ні, хлопцям цього вечора не ворожать. Та для вас ми зараз знайдемо забаву. Прийшов час калиту піднести.
Всі. Сонце заходить, а калита сходить.
(Хлопці піднімають калиту, дівчата співають)
У небо,калита, у небо,
А ти, сонечко, піднімись,
Ти на нас подивись.
Ми калиту чіпляємо,
На місяць поглядаємо,
Свою долю – радість закликаємо.
Хлопець 5. Дозвольте мені бути паном Калитинським.
2. а мені, господине, дай –но коцюбу, я буду паном Коцюбинським.
- Добрий вечір, пане Коцюбинський.
- Добрий вечір, пане Калитинський.
- Куди їдете?
- Калиту кусати.
- А я буду по писку писати.
- А я вкушу!
- А я впишу!
- Ти писнеш, чи ні, а я на білому коні,
То й калита мені.(Кусає калиту)
Калитинський. Хто ще хоче калити?
Калита, калита, солодка така. Хто вкусить калити, тому всю зиму світити сонце буде, тому буде добро в домі.
Всі. І я, і я калити вкусити хочу.
(По черзі підходять, кусають калиту. Хто засміється,того Калитинський мазає квачем. Потім хлопець знімає калиту, дівчата роздають по шматочку запрошеним гостям свята)
Дівчата і хлопці. Ой, калита, калита, із чого ж ти вилита?
Я із жита вилита, та й сонцем налита
Для прекрасного цвіту по білому світу.
Щоб ви мене смакували і горя не знали.
Калита, калита солодка була,
А ми її з,їли – аж до сонця підлетіли.
Дівчина. Шановні господарі. Дякуємо вам за те, що прийняли нас на вечорниці.
Господиня. Спасибі й вам, що розвеселили нашу хату. Приходьте ще, не забувайте нашої оселі.
Хлопці і дівчата. Прийдемо!
Пісня « І в вас, і в нас хай буде гаразд»
1. Нехай ваша хата всім буде багата
І хлібом, і сіллю, й великим добром.
Хорошими дітьми й міцненьким здоров,ям,
І піснею, й сміхом, й родинним теплом.
Приспів :
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.
2.І ще вам бажаєм, щоб ви не хворіли,
Душею і серцем були молоді.
До рідного краю любов,ю горіли,
І користь приносили рідній землі.
Приспів
ДОДАТОК
Пісня – переспів «Ішов Гриць з вечорниць»
Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі.
Сидить гуска на воротях, вирячила очі.
Він до неї: гиля, гиля, вона й полетіла,
Якби не втік городами, була б Гриця з,їла.
У Латірці густо хати – вітер не повіє,
Сама мати ложки миє, бо донька не вміє.
Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,
Сидить сова на воротях, крутить головою.
Він, сердега, як побачив, та через городи.
Заплутався в бур,яни, та й наробив шкоди.
У Латірці нема дров, лиш самі поліна.
У Латірці такі дівки – хлопцям по коліна.
Ти гадаєш, дурний хлопче, що я тебе хочу.
Я такими парубками коноплі волочу.
Купив, купив черевики за цілого п,ятака,
Ой щоби я витинала щонеділі гопака.
Ой, у горах сніги впали, а я в капелюсі.
Який з мене газда буде, як я оженюся.
«Коли б я був полтавський соцький»
Коли б я був полтавський соцький
Багато б дечого зробив.
Зробив би так, аби жилося
Всім людям добре, напримір:
Поставив би я скрізь дерева
З медових пряників самих,
І ніжки з холодцю свинячі
Щоб з часником росли на них.
Замість лози росли б ковбаси,
А листя все було б – млинці.
Земля була б з самої каші,
Та з добрих свіжих потрохів.
( Під фонограму Ой кум до куми залицявся»)
«Ой піду я на Андрія»
-Ой піду я на Андрія, на Андрія файно,
На Андрія будуть хлопці Іван таМихайло.
-Ой дівчино, дівчинонько, яка ти , яка ти
За хлопцями зазираєш, не підметеш хати.
-Ой Василю, Василечку.Василю,Василю,
Я до тебе не говорю, не натягай шию.
-Ой кувала зозулечка, та й сіла на дубі
Були б ви дівчата файні,як мали б всі зуби.
-Ой кувала зозулечка в селі на Заріччю
Є у всіх нас файні зуби, ще і вам позичим.
-А ви хлопці гонорові,файно виводили
Все-дно ваше буде зверху,щоб ви не зробили.
Комментариев нет:
Отправить комментарий