понедельник, 25 января 2016 г.

День іменинника у 5 класі

                                   День іменинника
Мета: Виховувати в дітей прагнення до досягнення кращих результатів, формування відповідального ставлення за свою команду та за себе. Розвивати винахідливість, увагу, активність, мислення.
Форма проведення: Конкурси, ігри.
Обладнання:  повітряні кульки, хустинки, коробки, цукерки, картки із словами, горошини, пляшки,   папір, фломастери, книжка, торбинка, подарунки.
Хід виховного заходу:
Вед.: Доброго дня, любі друзі! Сьогодні у нас надзвичайне свято, яке ми з нетерпінням чекаємо і дуже полюбляємо. Кожен з нас жалкує, що день народження відзначається один раз на рік, і коли він закінчується, ми починаємо сумувати. Сьогодні, я сподіваюся, цього не станеться! А яке у нас сьогодні свято? А де ж наші іменинники? Поаплодуємо їм!
Сьогодні, для маленьких і дорослих,
Худеньких и товстих, 
Слухняних і неслухняних, 
Веселих і сумних 
Наше найкласніше 
Найпрекрасніше 
Дійство під назвою 
Діти: День народження! 
Отже, сьогодні ми святкуємо День Осіннього іменинника. 
На днях народження повинні бути різні віталки, бажалки, кричалки та гралки. 
ВІТАЛКИ 
Ведуча ділить дітей на дві команди. 
По сигналу одна команда кричить "З днем!”, а інша-"народження!” 
В.: Оце привітали, так привітали! А тепер у нас справжній День народження? 
Віталки були. А бажалки? 
ЩО Ж, ДІТИ, НЕ ЗІВАЙТЕ, 
ХОРОМ, ДРУЖНО ДОПОМАГАЙТЕ! 
БАЖАЛКИ 
З днем народження вітаєм! 
Діти:Так-так-так! 
І, звичайно, побажаєм! 
Діти: Так-так-так! 
Вирости великими!
Діти: Так-так-так! 
Неодмінно потовстішать! 
Діти: Ні-ні-ні! 
Добре! Бути красивими, добрими, милими! 
Діти: Так-так-так! 
І крикливими, і сварливими. 
Діти: Ні-ні-ні! 
Щоб матусенька любила! 
Діти: Так-так-так! 
Ремінцем частіше била. 
Діти: Ні-ні-ні! 
Добре-добре, чупа-чупсами кормила! 
Діти: Так-так-так! 
Може досить нам вітати? Ігри треба починати. 
Діти: Так-так-так! 
Ведуча: А без чого не буває Дня народження? Без іменинного торта. 
ГРА "ТОРТ” 
Всі діти беруться за руки і шикуються в один довгий ланцюжок. По команді діти починають «пекти торт”:Ведуча повертається навколо себе, накручуючи весь ланцюжок, крутиться до тих пір, поки не спечеться "Торт”. Умова- руки не розривать. Як тільки весь ланцюжок накрутиться навколо ведучого, треба зупинитися. 
Ведучий: Ось так торт вийшов! З чим він у нас? 
Відповіді дітей: з ананасом, з джемом, з кремом, з ягодами і бананами… 
А чого не вистачає на іменинном торті? Звичайно, свічок. Підняли всі руки вгору. Ось скільки свічок! 
Ведучий: Ось який у нас вийшов торт: з джемом, з ананасами, з ягодами, смачний із свічками! 


Дружніми оплесками вітаємо іменинників літа та осені. А саме: …
Сонячні, квітучі, веселі і кмітливі іменинники літа! Прийміть, будь ласка, наші найщиріші вітання.
З Днем народження щиро вас вітаємо,
Лантух радості бажаємо,
Будьте дужі і проворні,по-козацькому моторні,
З хлібом щедрим на столі,з добрим словом у душі.
 Наше свято продовжується. Ми підготували для вас веселу жартівливу програму-естафету «Іменинник» і просимо взяти у ній участь.
(Поділ дітей на команди. Вибір капітанів, назв команд. Представлення журі)
Ми раді вас вітати,
Дітей веселих зустрічати!
Зі святом всіх ми вас вітаєм,
Давайте разом всі пограєм!
1.     «Збери подарунки».
На відстані 7м розкидані картки із словами: книга, квіти, гвіздок, настільна гра, лялька і т. д. Учасники, по черзі, добігають до «подарунків», вибирають 1 предмет,  який можна подарувати, повертаються до своєї команди і кидають його в свою коробку. Виграє команда, яка збере найбільшу кількість «подарунків».
Кожен зібраний подарунок оцінюється 1балом.
2.     «Букет квітів».
На відстані 6-7м лежать аркуш паперу і фломастери. Кожен учасник повинен намалювати квітку, повернутися назад і передати право малювати іншому. Виграє команда, яка створить букет першою і букет буде кращим.
Кожна естетично оформлена квітка оцінюється 1балом.
3.     «Привітання».
Кожен учасник команди повинен написати по 1побажанню, яке починається словами: «Я бажаю … (щастя, радості, успіхів і т.д.). Виграє команда, яка першою створить святкове поздоровлення.
Кожне побажання оцінюється 1балом.
4.     «Склади коробку солодощів».
На відстані 4м від кожної команди стоять коробки, які треба заповнити цукерками. Гравці повинні вкинути цукерки в коробку на відстані.
За кожну цукерку, яка опинилася в коробці, команда отримує 1бал.
5.     «Горошини у бутилку».
Перед командами стоять бутилки. Кожному учаснику, не нахиляючись, потрібно опустити по 1горошині у бутилку.
Кожна вкинута горошина оцінюється 1балом.
6.     «Знайди квітку».
Кожен учасник отримує картку, на якій написаний початок назви квітки (напр. гла…, кон…), або кінець (напр. діолус, валія). Учасники команди повинні знайти пару в своїй команді, щоб утворилася назва квітки. За кож-ну утворену назву команда отримує 1бал. Змагання припиняється, коли одна з команд першою складе всі назви.  
9.     «Прикрась кульку» (для капітанів)
     Капітанам команд потрібно намалювати обличчя повітряним кулькам та одягнути їм хустинки. Для виконання конкурсу дається 2хв. Максимальна кількість балів 10. 
10. "Товстуни»(засунити під футболку якомога більше кульок)
11. Запеленай малюка”(пелюшку замінює туалетний папір). 
По команді малюків починають пеленати, починаючи з ніг і закінчуючи шиє
ю. Вкінці малюку одягають чепчик. Перемогла та команда, яка справилась швидше. 
Ну і як, зручно вам ? Ах, ні? Тоді за моєю командою швидко розпеленайтеся. 
По команді малюки рвуть "пелюшки”. Переміг той малюк, який швидше вибрався з пелюшок.
Ведучий: А тепер хто швидше збере сміття?! 
Ведучий: САЛЮТ з повітряних кульок 
По команді діти підкидають кульки вгору і кричать: "Ура!”  
III. Підсумок.
Що побажати вам сьогодні наостанок?
Для вас сьогодні – усмішки, вітання,
Найкращі, найщиріші побажання,
Що йдуть від серця нашого, прийміть!



Оцінювання учнів початкових класів

               Словесне оцінювання учнів початкових класів
Справився!
Вже краще!
Чудово!
Видно, що старався!
Задоволена твоєю роботою!
Бездоганно! Блискуче!  Надзвичайно! Я тобою пишаюсь!
Довершено! Чудово! Зразково! Прекрасно!
Молодець! Дуже гарно! Дуже добре! Розумник(-ця)!;
Старанно! Відмінно! Правильно!
Добре старався! Добре! Ти мене порадував!
Маєш рацію! Задоволена твоєю роботою!
Я пишаюсь тим, як ти працював! Гарно зроблено!
Мені приємно бачити твою роботу!
Вітаю! Це те, що треба!
Я знала, що ти можеш це зробити!
Я б не зуміла зробити краще!
Це правильний шлях!
Щодня це тобі вдається краще!
Твій мозок попрацював на славу!
Ти обов’язково досягнеш успіху!
Це видатний вихід!
Активний. Непогано. Старався.
Уже краще! Так тримати! Видно, що стараєшся. Справився. Добре справився.
Ти досяг(-ла) успіху!
Мені подобається хід твоїх думок.
Я пишаюсь тобою!
Твоя робота дуже потішила мне.
Це твоя перемога!
Я щиро радію за тебе! Я вірю в тебе!
Спасибі за охайну роботу!
Спасибі за насолоду !
Таким же чином можна висловити зауваження, заперечення, осуд: Спробуй не поспішати.
Обведи зразок і напиши так само.
Як ти думаєш, що саме в тебе вийшло не так, як на зразку?
Спробуй… не поспішати,
Зосередься, зверни увагу на...,  уважніше.
Можеш краще, не поспішай.
Повтори..., повернись до..., допрацюй, закріпи.
Пораду знайдеш на сторінці..., звернись за допомогою до....
Думаю, що старався тільки при виконанні одного завдання.
Поєднання букв відсутні.
Будь ласка, подружись з письмом цих букв!
Вірю, що зможеш написати сторінку без виправлень.
Думаю, ти і сам своєю роботою не задоволений.  
Можна навчити учнів 1 класу оцінювати свою роботу за допомогою «чарівних лінієчок», які можуть вимірювати все: охайність і правильність роботи, старанність і зацікавленість, бажання і мотивацію дитини та багато інше. Виконавши будь-яку роботу, учень малює 3-4 вертикальні лінієчки, і окремими літерами називав кожну: «К» – красиво, «П» – правильно, «Ц» –цікаво, «Т» – важко, «С» – я старався, «Х» – хочу навчитися цьому, «Д» – ми працювали дружно, «З» – завтра хочу знову цим займатись та ін.. Назвавши лінієчку, дитина ставила на ній свій хрестик, оцінюючи свою роботу. Нагорі- найкращий результат, внизу – найгірший, відповідно – посередині. Вчитель, перевіряючи роботу, ставив свій плюсик на лінієчках. Співпадання оцінок дитини і вчителя (не залежно від того високо чи низько оцінила себе дитина) означало «Молодець! Ти вмієш себе оцінювати!». 




вторник, 15 декабря 2015 г.

Свято "Миколай,цукру дай!"

Хто не знає про святого Миколая? Малий і старий знає про нього.Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками.Для дітей стає чарівною казкою.Виростають діти-і добра казка зникає,а Миколай залишається...
Ми з учнями 5 класу підготували родинне свято в школі "Миколай.цукру дай!".Це,напевно,найулюбленіше свято всіх дітлахів.Далі буде...

пятница, 12 декабря 2014 г.


В Е Л И Ч    У К Р А Ї Н С Ь К О Ї     П І С Н І


(сценарій літературно-музичного заходу)

У фойє – виставка різновидів народного вишивання, вироби різьбярів, творів образотворчого мистецтва, музичних інструментів.
На стінах – портрети визначних українських композиторів, співаків.
На сцені кольоровий плакат, на якому зображений камертон (або фрагмент нотного стану) і напис тексту з вірша Івана Франка “Пісня і праця”.
Пісне, моя ти сердечна дружино,
Серця відрадо в дні горя і сліз.
З хати вітця, як єдинеє вино,
К тобі любов у життя я приніс.
Іван Франко.
Ведучі музичного дійства в українських народних укостюмах.
Звучить українська народна пісня в обробці композитора Станіслава Людкевича “Ой співаночки мої”
Виходить читець і декламує вірш поета Володимира Квітневого “Пісні – життєписи людські”.
Читець.
Я бачу світ через пісні.
В глибінь віків із ними лину.
Пісні – життєписи людські,
і щира правда про Людину.
В піснях усе я віднайду.
Це вічний код буття на Світі.
Знайду в них радість і журбу,
і мудрі предків заповіти.
(В. Квітневий)

Ведучий. Є на світі скарби прадавні, які мертвими лежать у землі, і тільки якийсь випадок інколи повертає їх людству. А є скарби живі, які ідуть поруч з нами все життя, огортаючи душу своїм чаром, дивуючи нас своєю животворною силою. До таких скарбів належить українська народна пісня.

Ведуча. Її дивна, чарівна сила незвичайна природна чистота, суворість і ніжність, своєрідна проста і всесильна краса надихала й живила творчі генії письменників і композиторів, художників і мислителів і є часткою величезного мистецького доробку народу – невмирущого колективного поета і композитора.
У виконанні хору звучать народні пісні “Гей у лузі червона калина”, “Засвіт встали козаченьки”, “Ой у полі жито”.

Ведучий. У пісні величне, трагічне й героїчне минуле України, наш нелегкий, але обнадійливий час, невмируща віра в день прийдешній. У ній – і любов, і ненависть, і радість, і горе, гнів і ніжність. У пісні – краса рідної природи і дівочої вроди, лицарська мужність і материнська вірність, вікова мудрість і усміх доброї, приязної, щирої і щедрої української душі.

Ведуча. Неможливо переоцінити значення народної пісні. Невіддільна від життя, задушевна, розлога, проста, як усе геніальне, українська народна пісня вражає тонким ліризмом, багатством поетичного тексту, хвилюючою розповіддю про минуле і сучасне, і неперевершеною мелодійністю.

Ведучий. Любимо і оберігаємо народну пісню. Вона супроводить своїх творців і носіїв, як про це образно написав великий український письменник, знавець усної народної творчості Михайло Опанасович Стельмах, “від колиски і до могили, бо нема такої значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому”.

Ведуча. Так, саме у народних піснях вилилася вся минула доля, весб справжній характер України. Ми сприймаємо їх як живих свідків далекого і тривожного, гіркого життя наших предків.Якщо справедливе твердження, що в пісні душа народу, а сам народ такий, як його пісня. То маємо всі підстави називатися народом великим і славним.

Хор виконує українські народні пісні “В кінці греблі шумлять верби”, “Повіяв вітер степовий”.

Ведучий. Пісня така ж давня, як і мова, і (за визначенням українського мовознавця Олександра Потебні) є виявом колективної творчості, витвором багатьох поколінь у процесі їх спілкування в усіх галузях суспільної діяльності. Мова і пісня – це найцінніші здобутки творчого генія українського народу. Вони нероздільні і становлять основу національної самобутності. Пісня - найдавніше надбання матеріальної і духовної творчості багатьох поколінь, а навіть усієї цивілізації.

Ведуча. Ще Конфуцій (551 – 479 рр. До н.е.) писав: “Коли хочете знати, як країна розвивається, які в неї погляди на мораль, - прислухайтесь до її пісні”.
А геніальний Шіллер зауважив:
“Де співають, там лишайся жити:
Лихі люди не мають пісень.”
Хор виконує українські народні пісні “Ой дівчино, шумить гай”, “Через річеньку. Через болото”.
На сцену виходять читці і зачитують вислови видатних людей про значення пісні.

Читець I. «Зайва річ говорити про важність і вартість українських народних пісень. І серед суспільності, і в науці вони мають вироблену славу. Се одно з найцінніших національних надбань і один з предметів оправданої нашої гордості.» Іван Франко.

Читець ІІ. «Бувають щасливо обдаровані натури і бувають так само обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музикант – це українці. Про них можна сказати, що їх скрізь супроводить музика.» Петро Ілліч Чайковський.

Читець ІІІ. «Пісня для України – все: і поезія, і історія, і батьківська могила.» Микола Гоголь.

Читець ІV. «Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим?..» Олександр Довженко.

Читець I. «Хто любить свій народ, хто любить свою рідну мову, той любить, шанує й береже й рідну пісню. Пісня – це душа народу, пісня – це щира розмова з своїм серцем і тому-то рідна пісня така мила нашому серцю та нашій душі...» Іван Огієнко.
Читець ІІ. «Я вважаю, що вищою за пісню може бути тільки молитва, і дякую долі за дароване нею щастя бути причетним до творення цього неповторного дива. Буду щасливим, якщо мої думки і почуття, перелиті в пісенне слово, озвуться в людських серцях щирою любов’ю до отчого краю і всього на землі прекрасного.» Микола Луців.

Читець ІІІ. Слова російського письменника-гуманіста Льва Толстого висловлені на початку ХХ ст. в Ясній Поляні під час відвідин його українськими студентами. Один з студентів детально описав свою зустріч з російським письменником і тоді опублікував статтю в київській газеті “Рада”. Рідня Толстого привітала студентів співом українських пісень, а після цього Толстой сказав: «Щасливі ви, що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі й чудово виливати свої думки, свої мрії, свої почуття заповітні. Хто має таку пісню, тому нічого жахатися за свою будучність. Його час не за горами. Вірите чи ні, що ні одного народу простих пісень я не люблю так, як вашого. Під їх музику я душею спочиваю. Скільки в них краси і грації, скільки дужого, молодого почуття й сили.»

Ведуча. Ті висловлювання про українську пісню стверджують, яке велике значення і місце займають у житті кожного народу мова й пісня. Без них неможливий розвиток духовної культури будь-якої нації. Адже втрачену або вбиту мову й пісню народ уже ніколи не може створити заново.

У виконанні хору звучать українські народні пісні: “Із-за гори кам"яної”,
Цвіте терен”, “Човен хитається серед води”.

Ведучий. Чи ж є який народ без історії? Незаперечним є те, що у пісні народ поетично розповідає про свою історію, славне минуле, відтворює і закріплює в пам’яті етапи свого розвитку від найдавніших часів до сьогодні. “Я не умію читати й писати, тому. Щоб не забути зовсім історію, я склав із неї пісню”. Так говорив один грецький народний музика, так міг би сказати і кожний кобзар України. Супроводжуючи історію народу. Пісня й сама стала часткою духовної історії нації, своєрідним документом її творчої зрілості.

Ведуча. Пісні – найпоширеніший і найбагатший вид усної народної творчості. Виникли вони, як і всі види фольклору, протягом віків внаслідок творчої праці окремих творців. Початково складені окремими обдарованими людьми, поширюючись, вони доповнювалися, змінювалися, вдосконалювалися численними виконавцями. Ім’я ж першого автора часто забувалося. Передаючись із покоління в покоління, зазнаючи майстерного шліфування протягом віків, більшість з них ставала взірцем художньої довершеності. Лише деякі імена творців пісень зберегла для нас історія.

Ведучий. Шкода, що ми не знаємо, коли саме народжувалися наші пісенні перлини. Лише деякі. пов’язані з певними іменами та історичними подіями можна більш-менш точно датувати. А календарні, обрядові і особливо ті. Що розповідають про життя звірів, птахів, рослин. Сягають. Напевно. Своїм корінням у часи Київської Русі або й ще глибше – у сиву праслов’янську давнину.

Хор виконує пісні: “Як ішов я з Дебрецина додому”, “Гандзя”,
Ой дівчино, шумить гай”.

Ведуча. Пісня феноменальне явище людського духу. А українська пісня – то взагалі неповторне і незрівнянне диво у світовій музичній культурі. Це живе мистецтво, найблагородніша частка людської діяльності. Тому українці деякі пісні співають майже з такою побожністю, як релігійні люди читають молитви. Це запримітив ще Чамолі – відомий італійський учений і письменник, коли написав, що для козака “перемога – його Бог, шабля – його Хрест, а пісня – його молитва.”
Ведучий. Чим же можна пояснити такий високий розвиток пісенно-музичної культури в Україні? Чи тільки схильністю до поетичної, мистецької творчості?Напевно, важко пояснити це винятковим природним талантом народу. Який би не був талант, природні здібності, та коли їх не розвивати – великих творчих наслідків не буде. Український народ завжди трепетно плекав свою пісенно-музичну культуру і виховував у своєму середовищі співаків, поетів, композиторів. Український народ звертав завжди велику увагу на зміст пісень, тому тексти пісенних творів шліфувалися особливо ретельно. Пісенне слово України вивчалося глибше, ніж музика, мелодія.

Звучать українські народні пісні: “Ой у вишневому садочку”,
У сусіда хата біла”.

Ведуча. У справі піднесення музичної освіти в Україні велику роль відіграли львівська, луцька, київська, віденська, могилівська та інші братські школи. Випускники цих шкіл розходилися по селах, хуторах, найвіддаленіших куточках рідного краю і навчали там у сільських церковних хорах своїх односельців музичної грамоти, несли туди міську музику, пісню. Треба відмітити, що й козацтво навчалося музики, хорового співу. Під кінець ХХУП ст. На Січі була відкрита школа навчання співу, в якій постійно навчалися тридцять учнів, а одночасно існувало ще й два хори - один – для старших, а один для молодших козаків.

Ведучий. На Січі так любили високомистецький спів, що не приймали до своєї Церкви священика, якщо він був не митець співати і не міг навчати цього мистецтва інших. То ж не дивно, що в їх середовищі створені такі досконалі думи, історичні пісні, балади, що козаки поруч з шаблею возили кобзу-бандуру.

Ведуча. Розвиток фольклору в історії української культури постійно підтримувався прогресивними колами нації, і це сприяло зміцненню культу пісні в середовищі широких народних мас. І як би не складалася доля народу, в якому становищі він не перебував: чи зневажали його завойовники і з погордою дивилися на здобутки творчості, чи виявляли зацікавлення, - все одно народна поезія, пісня були для трудящих святинею, від якої ніхто не міг відгородити навіть забороною вживати у суспільному житті рідну мову та пісню.

Ведучий. Ми навіть приблизно не знаємо, скільки пісень витворив наш народ за всю свою історію. Називаються різні цифри, найменша з них – триста тисяч. На нинішній час вже зібрано близько двадцять тисяч українських пісень з мелодіями, що ж до текстів без мелодій – то їх відомо набагато більше. Пісні плекав народ з великою любов’ю, і це має свої добрі наслідки. Такі великі творчі здобутки народу визнав світ, належно оцінив і засвідчив до них свою пошану.

Ведуча. Проникаючи в культуру і побут інших народів, українська пісня не тільки залишала їм частку свого багатства і краси, але й сприяла примноженню добрих почуттів і до самого творця тієї пісні – для багатьох можливо й мало чи зовсім невідомого та незбагненного народу.

Читець. Народе мій!
Пісні твої дивують здавна світ,
І душу всіх бентежить “Заповіт”.
Чому ж сини твої, пригожі і здорові,
Цураються пісень своїх і мови?
Пошли нам, Боже, духа того й сили,
Щоб діти Україну, як себе, любили!
Майбутність наша! Ждем тебе, як весну,
Ти збережи нам мову і пісні чудесні!

Хор виконує пісні на сл. Тараса Шевченка, муз. Данила Крижанівського
Реве та стогне Дніпр широкий”
та Гімн-молитву за Україну “Боже великий, єдиний”муз. М.Лисенка, сл.

О.Кониського.

среда, 26 ноября 2014 г.

У дитячому садочку

Учні 9 класу  Біласовицької ЗОШ І-ІІ ст. взяли шефство над вихованцями дошкільного  навчального закладу «Сонечко»,що знаходиться у с.Біласовиця.
Від активу класу прозвучала пропозиція відвідати молодших друзів. Класний керівник класу Губинець С.Є. запропонувала провести акцію «Дай руку дошкільняти». Було зібрано подарунки –м’які іграшки та канцприладдя.
Маленькі дошкільнята дуже зраділи зустрічі із старшими друзями.



понедельник, 24 марта 2014 г.

                                             
                «Чарівна квітка України»  (пам’яті Квітки Цісик присвячується)

Тип:         літературно-музичний журнал
Мета:   розширити знання одинадцятикласників про представників української діаспори, зокрема про американську співачку українського походження Квітку Цісик; розкрити неоціненне значення творчості співачки для розвитку  і поширення української культури у світі; виховувати в учнів засобами поетичного слова, музичного мистецтва  інтерес до надбань українського мистецтва, естетичні смаки, любов до музики, пісні, пошану до митця,  бажання творити для своєї землі, патріотизм.
Обладнання : портрет співачки, прикрашений паперовими квітами, вишиті рушники, відео інтерв’ю Квітки Цісик з О. Горностаєм, мультимедійна презентація, аудіо записи пісень.

                                            Перебіг заходу:
      Юра     Напевне, не знайдеться на земній кулі народу, який би не знав у своїй історії явища еміграції. З різних причин і з різною метою залишають люди рідну землю і вирушають у чужі краї.  В українській історії також без цього не обійшлося. Серед тих, хто за велінням долі опинився далеко від землі своїх батьків, чимало представників науки, культури, мистецтва.  Всі ви, безумовно, пам’ятаєте імена видатних письменників, які змушені були покинути свою батьківщину і шукати щастя на чужині. Олександр Олесь, Володимир Винниченко, Євген Маланюк, Осип Турянський, Олег Ольжич, Улас Самчук…  Цей ланцюжок імен можна продовжувати довго, так само, як ішли до нас  з далекої чужини ті, хто ніколи не забував свої корені, хто жив і творив для України. Зараз ви почуєте пісню, створену за віршем поета-емігранта Богдана Лепкого. Вона – це крик туги й прощання з рідним краєм.                                          
                                           Лунають перші акорди пісні «Журавлі»
                                     На фоні музики ведучий продовжує говорити:
      Недарма кажуть, що нашого цвіту – по всьому світу. От і сьогодні ми маємо нагоду поговорити про представницю української діаспори,  ім’я якої, впевнений, ви вже чули, але про яку ще так мало знаєте. Чарівною квіткою України називають її. Квітка Цісик. Саме її голос ви зараз чуєте.
                                               Лунає пісня «Журавлі»
    Дмитро  Її не показували по телевізору,  навряд чи можна було побачити її фото надрукованим у якомусь престижному журналі чи газеті. Тільки по українському радіо час від часу звучав її ніжний, таємничий, проникливий голос.
      Судячи з імені, вона, напевно, походила з Карпат чи Прикарпаття, бо саме там жінкам нерідко дають такі поетичні імена -- Квітка, Зірка, Ружана...
      Ії пісня ніколи не підсилювалася за допомогою могутньої техніки, не супроводжувалася оглушливим оркестром, не демонструвалася під фонограму. Вона лилася з душі, котра через океани тягнулася до історичної батьківщини.
     
                                                                                                                                                         1
     Вона прожила все життя у США, та, слухаючи її пісні, переконуємося, як сильно вона любила Україну. Її голос викликає бурю емоцій та пронизує до глибини душі. Її творчість вкотре доводить, наскільки багата наша культура і заставляє гордитись словосполученням “я - українець”. Вона – це американська співачка українського походження Квітка Цісик.
     Юліана
декламує вірш Тоні Білоус (Бельгія) «Я – квітка»:
Я - квітка степова,
Я - всіх і нічия.
Я сонцева коханка,
Я вітру забаганка.
Полин - купіль моя,
Пірнай - і я твоя.

Я - квітка лугова,
Гойдаюсь в травах я.
Я у вінку співанка,
Пелюсткова веснянка.
Вуста з нектаром я,
Відпий - і я твоя.

Я - квітка польова,
У житі бавлюсь я,
Я - жайворонка любка,
Грайливая голубка.
Купальська врода я,
Милуйся! Я - твоя.

Я квітка у гаю,
Царюю як в раю:
В промінні ніжусь я,
Під трелі солов’я.
Жаги оздоба я,
Вдягни - і я твоя.

Я - квітка лісова,
Купаюсь в росах я,
Я громова любаска,
Дощу - жадана ласка,
Духмяний килим я,
Ступи - і я твоя.

Одне лиш прошу, пам’ятай:
Не рви мене і не ламай.
Землі, життя - оквіта я.
Я - всіх, твоя і нічия.


            Повідомлення дослідників біографії Квітки Цісик
                                                         (слайд 3)                                                                                                                                     
Світлана.   Цісик Квітка Володимирівна (04.04.1953, Нью-Йорк, США — 29.03.1998, Нью-Йорк, США). Американська співачка українського походження, виконавиця українських народних і популярних пісень. Володарка премії «Оскар» в номінації «найкраща пісня для кіно» за пісню до фільму «You Light Up My Life» (1977).
(слайд 4)
Грига Марія   Квітка Володимирівна Цісик народилася 4 квітня 1953 р. у Квінсі (Нью-Йорк, США) в сім’ї післявоєнних емігрантів із Західної України Іванни та Володимира Цісиків. В родині вже була дитина — старша на 8 років сестричка Квітки, яка народилася у подружжя в 1945 р. в концтаборі. Батько родини свого часу закінчив Львівську консерваторію, був відомим скрипалем-віртуозом. Талановитий музикант не загубився в Америці, а виявивши організаторські здібності, заснував Український музичний інститут Америки, де викладав, і де навчалися його діти.
(слайд 5)
Минда Василь  Обидві музично обдаровані дівчата досягли великих успіхів і в музиці, і в кар’єрі. Марія, так звали старшу сестру Квітки, закінчивши Український музичний інститут, стала відомою піаністкою, давала майстер-класи в «Карнеґі-Хол»; очолювала консерваторію у Сан-Франциско.
(слайд 6)
Ковач Василь.
   Батьки були великими друзями, вчителями та підтримкою обдарованим донькам. В родині панувала рідна мова, звучала українська пісня і мама Іванна слідкувала за вимовою Квітки, коли вона записувала диски. Перший вчитель Квітки — батько сподівався, що саме вона продовжить його у скрипці. У Квітки була «батьківська рука», як говорили рідні.
Крецул Дмитро.   Після школи вона вступила до державного університету Нью-Йорка на клас скрипки. Проте, через рік вона кинула університет і була прийнята в Mannes School of Music, де під керівництвом хранителя віденської оперної традиції професора Себастіана Енгельберга отримала знання з вокалу та відшліфувала свій голос — колоратурне сопрано. Навчання закінчила в 1974 році. Ще студенткою почала працювати, оскільки потрібно було оплачувати навчання та допомагати родині.
(слайд 7)
Росол Юліана  Тоді вона і подалася в шоу-бізнес та дуже швидко зарекомендувала себе як досконала вокалістка в будь-якому музичному стилі. Квітка обрала собі псевдонім Кейсі (за першими літерами її імені та прізвища,). Її почали навперебій запрошувати до роботи над своїми альбомами поп– та рок-зірки (Майкл Болтон, Боб Джеймс, Лінда Ронстад, Роберта Флек, Девід Санборн, Карла Саймон, Мікіо Масуо, Квінс Джонс, а з Майклом Джексоном Квітка співала в одному хорі). Квітка також виконувала заголовні пісні в фільмах.
                     Повідомлення дослідників творчості співачки
 Дурневич Богдана.   Дуже швидко Квітка  стала однією з найбільш високооплачуваних виконавиць рекламних мотивів для радіо та телебачення. Її голос звучав в рекламних роликах таких брендів як, наприклад, Coca-Cola. З 1982 року Квітка була єдиним і незмінним голосом компанії Ford Motors. 1977 р. Квітка здобула .нагороду Оскар в номінації «краща пісня для кіно» за виконання пісні у фільмі «You Light Up My Life».
                                                         (слайд 8)
     Грига Марія.    1980 р. вона записала свій перший альбом «Songs of Ukraine» («Пісні з України»). 1989 р. — другий альбом, який отримав назву «Two Colors» («Два кольори»).
                                                                  (слайд 9)      
Альбоми є родинними проектами. Перший  альбом допомагав записувати її перший чоловік, композитор–аранжувальник Джек Корнер. «Він музикант і композитор, але нічого не чув про Україну. Тепер знає про неї дуже багато. До кожного твору Джек ставився дуже відповідально: щоб не змінити його, не зробити американським, а залишити неповторний український мелос. Всі пісні я спеціально перекладала йому англійською — він так хотів, щоб зрозуміти і відчути зміст», — розповідала Квітка Цісик.  Про цей альбом Квітка сказала: «Присвячую поривам нескореного українського духа і його безнастанним змаганням по обидвох боках океану».
                                                               (слайд 10)
Ангеліна Халус.  У створенні другого альбому»Два кольори» брали участь мама,сестра та  другий чоловік Квітки Ед Ракович — інженер звукозапису. Сестра Марія Цісик грала на піаніно, а мати Іванна стежила за чистотою вимови Квітки. Епіграфом до другого альбому стали слова Квітки: «Ця збірка пісень — бажання мого українського серця вплести радісні нотки в розпатлане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу».
Калитич Наталія.   Це був абсолютно некомерційний проект – Квітка Цісик записала обидва альбоми  на власні кошти (далеко не маленькі – 200 тисяч доларів). Для запису альбомів було залучено 40 музикантів з Нью-Йорку. Квітка перекладала усі пісні на англійську мову і розтлумачувала музикантам, про що йдеться – так, щоб вони могли перейнятись тим, про що гратимуть. За словами Еда Раковіча, чоловіка Цісик, українські альбоми Квітки – “це був проект любові до України. Вона хотіла реалізувати цей проект і таким чином підтримати українську культуру”.
Грига Марія.   «Я всім розповідала, яка в Україні красива, мелодійна музика і народ співучий. Але не було жодного запису, зробленого на професійному рівні. І я зрозуміла, що повинна записати українські пісні. Не тільки для своїх приятелів — для всіх українців. Це був би такий подарунок! Я мріяла, що в Україні мене почують...» — говорила Квітка Цісик. У шаленому темпі її життя знайшлися час і бажання заспівати для батьківського краю. І так, як це зробила вона, не зміг повторити ніхто. Перший диск українських пісень «Квітка» був записаний у 1980 році, другий — «Два кольори» — у 1989–му. Вони зібрали цілий вінок нагород у Канаді, а в 1990–му були номіновані на премію «Греммі».
                                            Лунає пісня «Два кольори»
                   Повідомлення дослідників біографії Квітки Цісик
                                                     (слайд 11)
Урдинець Юрій.    1983 р. Квітка з матір‘ю відвідали Україну, тоді її пісні ще заборонено було крутити по радіо, дуже мріяла дати серію концертів вже на незалежній Україні. Віктор Мішалов (австралієць українського походження), з яким Квітка навчалася в Консерваторії, приїжджаючи в Україну привіз платівку Квітки Цісик. Тоді з’явилася перша платівка «Квітка» і вона була дуже популярна. Альбом ходив на касетах, на бобінах, люди переписували, слухали, всі захоплювалися і дуже хотіли побачити саму Квітку. Свого часу Олександр Горностай (один з організаторів фестивалю «Червона Рута») запрошував Квітку Цісик до України 1989 р. для участі у фестивалі, а в 1992 р. для участі в концерті з нагоди першої річниці незалежності України.
     Халус Михайло.   Пісні у виконанні Квітки  хочеться слухати не лише через те, що вони українські, а тому, що вони дійсно варті цього.  Тож давайте послухаємо ще  прекрасний голос Квітки:                       
                                                       (слайд 12)
                                            Лунає « Наш вальс»
Шуфрич Світлана.   Те, що нависло над жінками родини Цісиків, вимагало жертви. І його неможливо було ні розвіяти, ні задобрити. Може, страх… Він також за кадром. Але не це головне і не на цьому крапка…     Квітка Цісик, її мати і сестра померли від раку молочної залози. Дехто називає це фатальністю, містикою. Хоч жінки у родині Цісик майже одночасно захворіли на однакову хворобу, та це не генетичне, вважає її двоюрідна сестра Христина Лев. У тому містечку, де вони жили, було дуже багато жінок із таким діагнозом.
Власов Іван.  Як ставилася до хвороби Кейсі? «Вона не хотіла помирати», — розповідає Євген Возняк. «Вона не впускала у себе страх. Знала, що хвора і повинна лікуватися, вона це зробить і переможе. До хвороби ставилася як до тимчасової проблеми і ніколи не боялася її», — згадує Христина Лев.   
Шуфрич Світлана.   Її  не стало 29 березня 1998 року.   Шістьох днів не дожила вона до свого дня народження. У Сполучених Штатах на знак пам’яті про Квітку Цісик і її талант заснували Фонд підтримки музично обдарованих дітей. На згадку про її сестру Марію засновано Фонд «Адже життя прекрасне», який збирає кошти на закупівлю мамографічного обладнання для України. 
    Штуглинець Дмитро.декламує вірш Тетяни Чорновіл «Пісня весняної Квітки»:
Весною сповнене життя
Минає швидко,
Пішла з весни у небуття
Прекрасна Квітка.
Росла, цвіла в чужім краю,
Свій рід шукала,
Та Батьківщину все свою,
В думках плекала.
Слова квітучі, чарівні
Світ полонили,
Лиш в Україні ті пісні
Заборонили.
До мрій своїх в весняний день
Пішла за снами,
Красу заквітчаних пісень
Лишила з нами.                                        
       Повідомлення дослідників вшанування пам’яті Квітки Цісик
Урдинець Юрій.   У 2007—2010 роках в Україні та США відбулися заходи першого українсько–американського проекту «Незабутня Квітка», присвячені пам’яті Квітки Цісик.    У Львові, Івано–Франківську та інших містах регіону пройшли вечори пам’яті, на яких відбулися зустрічі родини Квітки з України та США.   
Халус Михайло  22 січня 2010 року у Львові, на фасаді будинку №8 на вулиці Глибокій, відкрили меморіальну дошку, присвячену Квітці Цісик. На табличці викарбувано: «У цьому будинку до 1944 року мешкала славетна родина Левів, у якій у 1953 році народилася відома американська співачка українського походження Квітка Цісик».      
Урдинець Юрій.   Іменем Квітки Цісик назвали вулицю, планують зняти про неї фільм, організувати фестиваль.
Халус Михайло.  Поки що це все у планах. Та голос маленького українського соловейка за океаном — Квітки Цісик — завжди буде звучати у наших серцях.
 Шуфрич Світлана. декламує вірш Галини Фітель «Чарівна Квітка»:
 Ви бачили колись чарівну квітку?
Ніжнішої й милішої нема,
і навесні, і восени цвіте, і влітку,
 і навіть взимку, як усе дріма.                                                                                                                                         

 Вона цвіте у пісні невмирущій,
 і цвіт у пам’яті людській навік воскрес.
Вона співа, і спів той всюдисущий
 з грудей, мов птаха, рветься до небес.

 Вона із роду дів – провидиць віщих,
мов ружа, і небесна, і земна.
Ім’я цієї квітки – Квітка Цісик.
Та жаль, назавжди зірвана вона.

     Вчитель.   Мені б хотілося, щоб про Квітку ви знали не тільки як про співачку, а ще й як про звичайну людину.  Можливо, завдяки цьому вона стане зрозумілішою, ближчою, своєю…  Тому зараз ви почуєте кілька згадок про неї людей, яким пощастило знати цю дивовижну жінку.
                               Повідомлення групи «кореспондентів»
Калитич Наталія.    Христина Лев, двоюрідна сестра Квітки,  так розповідає про неї: «Вона цінувала гарні речі. Все її помешкання було вмебльоване у дусі тридцятих — вона любила цей стиль. А з прикрас носила тільки діамантовий перстень (також у дусі тридцятих), який подарував чоловік Едвард».
Халус Ангеліна.   «Вона була спортивною, мобільною. Уміла використовувати кожну вільну хвилину. А ще Квітка дуже любила коней. Як тільки закінчувалася робота у студії, вона сідала у спортивне авто і їхала до свого  заміського будиночка. Там подружжя тримало коней...
Калитич Наталія.  Вона дуже тонко відчувала мистецтво. Коли 1995 року я збиралася в Україну, Квітка мене просила привезти роботи українських художників. Їй хотілося підтримати українське мистецтво».
Халус Ангеліна.    А ось згадки Олександра Горностая: «Квітка була хороша, метка, проворна,цікава, доброзичлива, щира… Видно, що американське життя мало свій відбиток, а от родинний момент — ця українська ментальність — у неї зберігся».   “Вона була весела. Відчувалося, що могла при нагоді вставити добрячу шпильку. Жива і жвава. Маленька на зріст і дуже така рухлива, мов вивірка…Відчувалося, що до всього ставилася відповідально».

     Юліана.   Не все подобалося Квітці у сфері рекламних синглів. Якісь речі вона вимушена була робити. Це та закономірність і та неволя, що торкається кожного. Але є пісня «Я піду в далекі гори»… Наче відповідь за всіх і за все, наче ліричний маніфест свободи. Тієї, яка виборсується із зачарованого кола рутини… Свободи, яка поборює страх.
                                        Звучить пісня «Я піду в далекі гори»

                          Повідомлення дослідників творчості Квітки Цісик
Минда Василь.  Спеціалісти підрахували, що Квітку прослухали понад 22 млрд. чоловік — в кілька разів більше ніж населення земної кулі. В історії американської легкої музики про Цісик написано: «голос, що звучить найчастіше в світі». Як це підрахували? Склали час ефірів, де звучав голос співачки, і помножили на приблизне число слухачів, так і вийшли на цифру, понад 22 млрд.
Учень 2:   Передчасна смерть 44-річної співачки шокувала Американський континент. Не було жодної радіостанції, яка б не передала приголомшливу новину. «Дивний голос залишив світ живих — писала преса — Кейсі Цісик, що почала свою кар’єру як оперна співачка і володіла одним з найпопулярніших голосів, померла в Манхеттені».
Штуглинець Дмитро    Унікальний тембр голосу і дивовижно вишукана манера виконання полонила мільйони слухачів. Її не просто слухали найбільше в світі, а й відчували магію та лікувальний ефект її голосу. Пісня лилася з її душі та через океан розмовляла з Україною.
Халус Ангеліна. Вона співала бездоганно, ніколи не взяла жодної фальшивої ноти, жодного невмотивованого форсування звуку, жодного невдалого вокального прийому. Співала так, що відгукнеться будь-яка жива душа. Пісня просто ллється з її серця. А в серці Квітки Цісик, народженої в Америці завжди жила Україна.
     Читець декламує вірш Степана Бабія «Квітка Цісик»:
Квітка  Цісик,  голубка  (бо  дух)  золота
Лине  над  океаном,  до  зір  доліта.
Голосом  долинає  до  отчих  країв,
До  високих  смерек,  до  своїх  солов'їв.
До  калини,  що  рідна  в  дощах,  як  сльозах,
Долетів,  крила  стерши,  натомлений  птах,                                                                                                                                                       
І  доніс,  дивний  голос  додому  доніс:
Море  радості  й  смутку  у  сяєві  сліз.
     Халус Ангеліна.  Американці шанують професіоналів  і вклоняються їм. Саме такою була пані Цісик. Навіть не будучи поп-зіркою, Квітка досягла того, що її голос знали всі американці, за винятком людей з вадами слуху. Унікальний тембр голосу співачки, її на диво елегантна манера виконання, бездоганна мова, полонили й мільйони українців. Дивовижно, але, не маючи звання народної артистки України, вона буде володіти вічною народною любов’ю і повагою українців всього світу.    
            Квітка Цісик не була народною артисткою України, але коли подивишся на деяких наших "народних", які тільки-но відхопивши це звання, відразу починають витягувати трелі як не російською, то англійською, прагнучи бути поміченими в Голлівуді чи бодай у Москві, то мимоволі приходить думка, що далекій заокеанській співачці вищезгаданий титул пасував би куди більше.                                          
                   
                   Лунає заключна пісня  «Рідна мати моя».