Оцінювання учнів початкових класів

               Словесне оцінювання учнів початкових класів

Справився!

Вже краще!

Чудово!

Видно, що старався!

Задоволена твоєю роботою!

Бездоганно! Блискуче!  Надзвичайно! Я тобою пишаюсь!
Довершено! Чудово! Зразково! Прекрасно!
Молодець! Дуже гарно! Дуже добре! Розумник(-ця)!;
Старанно! Відмінно! Правильно!
Добре старався! Добре! Ти мене порадував!
Маєш рацію! Задоволена твоєю роботою!

Я пишаюсь тим, як ти працював! Гарно зроблено!

Мені приємно бачити твою роботу!

Вітаю! Це те, що треба!

Я знала, що ти можеш це зробити!

Я б не зуміла зробити краще!

Це правильний шлях!

Щодня це тобі вдається краще!

Твій мозок попрацював на славу!

Ти обов’язково досягнеш успіху!

Це видатний вихід!
Активний. Непогано. Старався.

Уже краще! Так тримати! Видно, що стараєшся. Справився. Добре справився.

Ти досяг(-ла) успіху!

Мені подобається хід твоїх думок.

Я пишаюсь тобою!

Твоя робота дуже потішила мне.

Це твоя перемога!

Я щиро радію за тебе! Я вірю в тебе!

Спасибі за охайну роботу!

Спасибі за насолоду !

Таким же чином можна висловити зауваження, заперечення, осуд: Спробуй не поспішати.

Обведи зразок і напиши так само.

Як ти думаєш, що саме в тебе вийшло не так, як на зразку?

Спробуй… не поспішати,
Зосередься, зверни увагу на...,  уважніше.
Можеш краще, не поспішай.
Повтори..., повернись до..., допрацюй, закріпи.
Пораду знайдеш на сторінці..., звернись за допомогою до....

Думаю, що старався тільки при виконанні одного завдання.

Поєднання букв відсутні.

Будь ласка, подружись з письмом цих букв!

Вірю, що зможеш написати сторінку без виправлень.

Думаю, ти і сам своєю роботою не задоволений.  

Можна навчити учнів 1 класу оцінювати свою роботу за допомогою «чарівних лінієчок», які можуть вимірювати все: охайність і правильність роботи, старанність і зацікавленість, бажання і мотивацію дитини та багато інше. Виконавши будь-яку роботу, учень малює 3-4 вертикальні лінієчки, і окремими літерами називав кожну: «К» – красиво, «П» – правильно, «Ц» –цікаво, «Т» – важко, «С» – я старався, «Х» – хочу навчитися цьому, «Д» – ми працювали дружно, «З» – завтра хочу знову цим займатись та ін.. Назвавши лінієчку, дитина ставила на ній свій хрестик, оцінюючи свою роботу. Нагорі- найкращий результат, внизу – найгірший, відповідно – посередині. Вчитель, перевіряючи роботу, ставив свій плюсик на лінієчках. Співпадання оцінок дитини і вчителя (не залежно від того високо чи низько оцінила себе дитина) означало «Молодець! Ти вмієш себе оцінювати!».