Фольклорне

свято

«На русалчин Великдень»

Мета: залучення молоді до національної культури, відтворення народних традицій поглиблення фольклорних знань.

Виховувати любов до надбань українців.

Розвивати в учнів почуття краси.

-         Україна! Країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, віками боровся за землю, за своє щастя, свідками чого є високі в степу могили. Прекрасна на весь світ народна пісня. Та народні звичаї.

-         Тиждень перед Тройцею називається «зеленим», клечальним, або «русальним», а три останніх три дні цього тижня – три перші дні троїцького тижня називаються «Зеленими святами».

-         Весною, як тільки вкриються травами луки, розпустяться верби й зазеленіють поля, тоді з води на берег виходять русалки. Місяць і зорі викликають русалочок з води, з тихим плескотом хвиль, розгортаючи своїми блідими руками густе латаття, русалки виходять на берег.

Лише в русалчин великдень вони покидають дно глибоких рік і озер, свої казкові палати, що чудом збудовані з прозорого кришталю.

(танець русалок) під. Станкович, опера «Цвіт папороті»

(Царівна збуджує русалок) сцена «Русалчині купала»

-         Сестрі мої любі, подруженьки: Прокидайтеся, піднімайтеся, сідайте на березі, розчешіть довге волосся, заспівайте пісні наші дивовижні, ставайте у хороводи таємничі.

Зазивайте, зазивайте людей до себе, візьміть у своє коло, залоскочіть, затягніть у  річку, на дно.

Розпаліть вогні в лісах і дібровах, смійтеся, щоб аж хвиля по лісу розходилась.

(хоровод, вибігає маленька русалочка)

-Подруженьки, русалоньки, царівна люба! Біда! Біда! Рятуйте!

-Чого тобі? Чого ти кричиш?

-Ой, люди там, люди!.. З-під стріх солом’яних! Я їх не зношу, я не терплю солом’яного духу!

-Топити їх, щоб вимити водою

      Той дух ненавидний. Залоскотать,

Тих натрутнів, як прийдуть!

(здалеку ллється пісня)«Ой глибокий колодязю», укр. н.п.

-         Ховайтесь любі мої, ховайтесь від зору людського.

(русалки тікають, виходить жінка, розвішує намітки)

Сиділа русалонька на білій березі,

Просила русалка у жінок намітки:

«Жінки-сестрички, дайте намітки

Хоч не тоненької, аби біленької»

Сиділа русалонька на білій березі

Просила русалка у дівчат сорочки:

«Дівчата-сестрички, дайте сорочки,

Хоч не біленої, хоч тоненької

(виходять дівчата)

-Дівчата, ось розвісимо намітки русалкам на сорочки та підемо тризну готувати в честь русалочок, адже сьогодні русалчин Великдень. Та й проводити русалок треба. Тільки не знімайте віночки наші з любистку та полину, бо русалки залоскочуть, затянуть у бистру воду, в річку глибоку.

-Мамо, а це правда, якщо подарувати русалці свій віночок, то вона нашле багатих женихів.

-Правда, доню, так люди кажуть, тільки небезпечно без вінка свого зостатися в лісі. Ну, досить балакати, ходімо дівчата.

(всі виходять, але одна дівчина вертається)

Квіти саджала, та й поливала.

Ой, поливаючи, та й нащипала.

А нащипавши віночок звивала.

Віночок звивала, русалці давала

Русалонька, як та квітонька

У віночку та й голівонька

Віночок візьми, долю зворожи

(кладе вінок, уходить, русалочки підслухують, вибігають, хватають за руку)

-Полин чи петрушка? Полин чи петрушка? Полин чи петрушка?

-Вибирай, полин чи петрушка?

-Полин! (русалка відскакує від дівчини)

-Сама ти сгинь!

-Але ми тебе так не відпустимо! Вінок подарувала – дякуємо! Загадаю тобі три загадочки. Як відгадаєш – до батька пущу, а не вгадаєш – до себе візьму:

- Що росте без кореня?

- Що біжить без повода?

- А що цвіте без цвіту?

-Не вгадала, не вгадала!

-Наша, наша!

-Панночка загадку не відгадала. Русалка панночку залоскотала!

(дівчина відбігає на край сцени, здіймає руки, зупиняє русалок)

- Камінь росте без кореня.

- Вода біжить без повода.

- Папороть цвіте без цвіту!

(русалки стогнуть)

-Згадала, згадала…

(русалки зникають)

(Дівчата виходять накривати тризну, співають)

-Пані матка, розкажи нам про русалочок. Де вони живуть?

-У житах у вод. На Тройцю в жита не можна ходити, не можна купатися, бо там русалки…

-А чому вони пахучої трави бояться – любистку, полину, лепехи?

-Тому, що та трава для хрещених людей дуже пахуча, а для нехрещених смердюча.

-Мамо, а чому русалки хреста бояться?

-Мій батько казали, що вони з нехрещених дітей, які омерли на Троїцьких святках, того русалки й бояться хреста, що вони нехрещені. А сьогодні русалки ходять серед людей, шукають тих, хто їх образив. І біда, люта смерть чекає ображчика.

          (хлопці підвивають, як русалки)

                                      Тала, тала бух, бух.

На камінь дух, дух.

Коли б мені не любисток та полин,

То йди к бісу із ним.

Коли б мені не любисток,

То я б тебе за намисто.

Коли б мені не хрест,

Коли б мені не полин,

То я б тебе задавив.

Коли б мені не трава,

То я б тебе ха-ва-ва.

Коли б мені не м’ята,

То була б тобі тут хата.

-Ой матінко, страшно як! Згинь, згинь нечиста!

(дівчата хрестяться, хлопці вискакують, починають кружити дівчат, цілувати)

-Скажені! Дурні!

-Ще це ви страху напускаєте?

Давайте краще заспіваємо та й потанцюємо!

-Гріх в такий день…

-Пані матко! Та русалочки не образяться, а може й не побачать?

(танець ) починають хлопці, далі вступають дівчата, примушують танцювати і пані матку)

-Ой, уморили (обмахується фартухом), та все ж обряд забувати не слід.

- Кого ж виберемо русалочкою?

-Саму гарну та струнку, наче тополя.

-Галинку, Галинку!

( всі розплетають коси, а на голову «русалці» надівають вінок з білих лілей )

Проводили русалочок,проводили,

Щоб вони до нас не ходили,

Та нашого житечка не ломили,

Та наших дівочок не ловили.

Перед ворітьми долина

А в тій долині калина.

Ой, там Галиночка гуляла,

Жемчуг- намисто обірвала.

Ой, туди їхав нелюбий,

Став з коника злізати,

Жемчуг- намисто збирати.

Незсідай з нелюбий з коника

Не з тобою гуляла, намисто порвала.

Ой, туди їхав миленький,

Став з коника злізати,

Намисто збирати.

Збирай, збирай миленький,

З тобою я гуляла,

Дороге намисто порвала.

(дівчата кидають свої віночки на хлопців)

-Лови мене.

-Лови мене.

-Кого впіймаю – залоскочу! (Хлопці намагаються піймати дівчат, русалочка бігає між ними)

( хлопці виносять солом’яне опудало. )

-Ходімо дівчата на житнє поле русалочок проводжати, пісні співати, врожай накликати.

                          Пісня«Ой, на Івана, та на Купала», укр. н.п.